Як реформуватимуть систему крові
Міністерство охорони здоров’я заявило про початок реформи національної системи крові. Зміни торкнуться як лікарень, так і пацієнтів з родичами.
Через війну в Донецькій області залишилось дві Станції переливання крові: в Маріуполі та Краматорську. Краматорська Станція забирає 5,25 тон крові на рік. За місяць приймає до 800 донорів, з них 50% – на виїзді. З 2015 року за донорами виїжджають по всій північній частині області: від Лиману до Селідова.
Що зміниться для пацієнтів
Як і в реформі первинної ланки медицини, головна ідея: «Гроші йдуть за пацієнтом». Тобто Національна служба здоров’я України (НСЗУ) буде оплачувати надану послугу, а не утримуватиме лікарню. Тепер лікарю буде потрібно обґрунтувати, чому пацієнт потребував компонентів крові, щоб Нацслужба здоров’я повернула кошти за таку послугу.
На думку Олени Мішиної, завідуючої відділом заготовки крові КНП «Станція переливання крові м. Краматорська» (на фото), це позитивний момент для лікарень, бо не вони сплачуватимуть за компоненти.
Першочерговою турботою Станції стане підвищення якості продукту. І вже зараз в Краматорську відпрацьовують кожен момент роботи, щоб мінімізувати появу браку. Наприклад, перед відбором крові уважно вивчають вени донора. Справа в тому, що потрібна для донації доза має буди зібрана менше, ніж за 10 хвилин, інакше кров зарано звернеться. Тому зараз донору з вузькими венами відмовляють в донації.
Реформа має змінити і деякий функціонал медичних закладів. Зараз працює така схема:
- Станція відбирає,
- тестує,
- переробляє та зберігає компоненти крові і
- видає на кожен запит лікарні.
Після реформи Станція тільки відбиратиме, тестуватиме і перероблятиме компоненти крові і відразу доставлятиме по лікарням. В лікарнях мають бути обладнанні бокси крові, де зберігатиметься певний запас.
Позитивом буде і те, що компоненти крові стануть доступними для пацієнта без необхідності самостійно шукати донора. За словами Олени Мішиної, такі вимушені донори-родичі не дають Станції необхідну якість продукту, бо не завжди проходять обслідування.
Чи на часі для Донеччини?
Тривожна для Донеччини частина реформи – закриття відділень переливання крові в лікарнях. В планах МОЗ залишити на країну 10-12 центрів, які матимуть виключне право на збір крові.
Зараз в області в лікарнях працює шість відділень переливання крові у містах:
- Бахмуті,
- Селідовому,
- Мирнограді,
- Слов’янську,
- Покровську і
- Торецьку.
Вони самі відбирають, розділяють і тестують кров, а на аналізи відправляють до краматорської Станції. Самі ж і зберігають взяті компоненти крові.
Після реформи всі функції по відбору і підготовці компонентів залишаться тільки в центрах крові. Та для Донецької області це може бути небезпечно. Наприклад, в Торецьку, що фактично знаходиться на передовій, зараз терміновим переливанням крові можуть спасти життя пораненого. Не на часі було б закрити таке відділення під час війни.
Побудова культури донорства
Донорство має бути безоплатним, вважають спеціалісти. Коли донору платять гроші, вони стають його мотивацією і до Станції йдуть знесилені і недогодовані люди, з низьким гемоглобіном. І медсестри, часом, вимушені переривати забір крові і приводити донора до тями.
То ж реформаторами готується програма розвитку добровільного та безоплатного донорства крові. В першу чергу необхідна інформаційна кампанія щодо популяризації донорського руху. І не останню роль тут мають зіграти громадськість, як в Європі, де рекрутінгом донорів займаються саме волонтерські та громадські організації. Вони окрема ланка в ланцюжку: рекрутінг – станція – лікарня.
У нас же зараз залучення донорів – турбота Станції. То ж у великих містах навіть вводять посаду рекрутера, який не тільки залучає нових, а й піклується про постійних донорів.
В Краматорську планують залучати нових донорів через сайт і сторінку на фейсбуці. Є ідея створити цікаву фотозону. А ще проводять тематичні дні. Наприклад, студентам подобається здавати кров на Хеллоуїн.
За словами Олени Мішиної, розвивати культуру донорства необхідно починати чи не з дитячого садку. Щоб дитина змалечку гордилась своїми родичами-донорами і розуміла, що донор – це здорова і безпечна людина, бо він регулярно проходить обстеження на такі складні інфекції як гепатит С, ВІЛ тощо.
Поки що Краматорську вистачає донорів, однак з кожним роком потреби зростають у зв’язку з переселенням людей з окупованих територій. Багато компонентів потребують гематологічні хворі, яких раніше лікували в Донецьку. Для задоволення потреб лікарень в крові 80% донорів мають бути постійними, що регулярно відвідують Станцію. Так, чоловіку рекомендують здавати кров 5 разів на рік, жінці – 4.
Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
