Впровадження заходів енергоефективності: світові прогнози, підходи країн ЄС та проблеми Україні


4261
коментарі відсутні

Впровадження заходів енергоефективності: світові прогнози, підходи країн ЄС та проблеми Україні

Сучасний світ потребує енергії, часто – багато енергії. Вона необхідна для переважної більшості усіх видів діяльності соціально-економічних суб’єктів, таких як населення, бізнес, промисловість, транспорт, держава.

Прогноз Міжнародного Енергетичного Агентства (МЕА), зроблений у 2017 році, свідчить про те, що до 2040 року споживання енергії збільшиться ще на 30%. Це пов’язано у першу чергу зі зростанням енергопотреб у країнах, що стрімко розвиваються. На цьому фоні Європейський Союз зараз є передовим центром впровадження енергоефективності.

Як у них?

Постачання великої частини енергії в ЄС відбувається за рахунок невідновних джерел – нафти, природного газу, вугілля тощо. Їх більшість сконцентрована у конкретних географічних точках. Глобальна енергетична система вразлива у зв’язку, наприклад, з конфліктами у країнах постачальниках енергоресурсів. Експерти б’ють на сполох ще й тому, що у довгостроковій перспективі можливий дисбаланс попиту та пропозиції енергії. Саме з цих причин МЕА вважає енергоефективність «критично важливим інструментом зменшення тиску на систему постачання енергоресурсів».

Очікуване збільшення споживання енергії несе очевидні негативні наслідки для екології. На думку експертів енергоефективність це не тільки один з ефективніших, але й один з найдешевших засобів зменшення викидів парникових газів. Це безпосередньо  впливає не тільки на збереження довкілля, але й збереження здоров’я та підвищення якості життя людства.

Ефективне функціонування енергоринків ЄС забезпечено на законодавчому рівні. Ключовими документами, у яких прописані загальні цілі з енергетичної ефективності та інструменти їх досягнення, є Директиви. Цей інструмент прямої дії вимагає:

  • більш ефективного використання енергії, включно з постачанням, транспортуванням та споживанням енергії;
  • обов‘язкових заходів, спрямованих на досягнення цілей зі зменшення споживання енергії;
  • регулювання впровадження енергоефективності у будівлях, що передбачає мінімальні вимоги енергоефективності для нових та існуючих будівель, а також визначає перелік заходів для їх досягнення, наприклад, проведення енергетичної сертифікації.

Ще у 2007 році Європейська Комісія назвала одну зі своїх цілей: скоротити до 2020 року споживання первинної енергії. Кожна держава, член ЄС, визначилась з власними національними цілями та прийняла план дій щодо їх досягнення.

Статті Директив дозволяють гнучкість та адаптацію до національних особливостей країн. Директиви обов’язкові до імплементації всіма країнами-членами ЄС.

А як у нас?

Реформа енергоефективності – одна з пріоритетних реформ України. Держава взяла на себе зобов’язання щодо втілення реформи у життя, вступивши до Енергетичного Співтовариства та підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС. Біда в тому, що серед країн Європи Україна є однією з енергозалежних країн.

Енергоємність ВВП за паритетом купівельної спроможності в України втричі вище, ніж у більшості країн Європи. Ми споживаємо у загальному балансі від 60 до 70% імпортних енергоресурсів. З причин не стільки відсутність своїх енергоресурсів, скільки їх вкрай неефективне використання.

Експерти називають таку картину загрозою національним інтересам та національній безпеці країни. Не дивно, що розв’язання питань енергозбереження та енергоефективності вважається одним з першочергових для нашої держави.

Впродовж незалежності усі уряди України проголошували одними з головних своїх пріоритетів необхідність розв’язання проблеми енергозалежності країни та підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства. Намічались шляхи розв’язання, розроблялись державні програми, визначались комплекси заходів.

Але в Україні і досі проблеми з закріпленням стандартів енергоефективності у багатоквартирних будинках, не запроваджені стимули, які б обумовлювали перехід до ресурсоощадної енергетичної політики.

Тобто, для успішного просування важливої реформи енергоефективності вкрай необхідні декілька складових: забезпечення комерційного обліку витрачання енергоресурсів, достатній рівень платіжної дисципліни, наявність сучасних систем енергоменеджменту та професійного ринку енергоаудиторів, а також проведення регулярних кампаній з популяризації енергоефективності.

Марина Романцова, «Донеччина. ЗмІнИ»


Підписатись
Повідомте про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі