Водопостачання Донеччини зруйновано часом і війною


5135
1 коментар

Водопостачання Донеччини зруйновано часом і війною

9 тисяч кілометрів водогону, що обслуговує комунальне підприємство «Вода Донбасу», потребують негайної заміни, бо зношені на понад 70%. Компанія є постачальником води для всієї Донецької області, надаючи ресурс як місцевим водоканалам, так і напряму мешканцям. Тому перебої з водопостачанням час від часу виникають у всіх населених пунктах.

Водопровідна мережа в регіоні була побудована у 60-70 роки минулого століття і майже не реконструювалася. Останнім часом до експлуатаційного зношення додалися зовнішні чинники – бойові дії, що точаться на території області.

 

Під обстрілами та без води

 

За даними ЮНІСЕФ, з початку збройного конфлікту на Сході України водна інфраструктура була пошкоджена понад 300 разів. Кожен четвертий житель поблизу лінії розмежування потерпає від нестачі води.

«Питну воду дають через день, по дві години. Сьогодні є, завтра немає. З технічною водою трохи краще, хоча б вночі є», – розповідають мешканці села Зеленопілля Бахмутського району. Сусідні Курдюмівка та Торецьк мають схожі проблеми з водопостачанням. Через близькість бойових дій водогін часто попадає під обстріли, внаслідок чого мешканці прифронтових громад залишаються без водопостачання протягом декількох днів, а то й тижнів. Чиновники міркують над будівництвом альтернативної водної мережі, але вартість цих проєктів занадто висока.

Справа в тому, що система водопостачання в Донецької області побудована таким чином, що мережі проходять через лінію зіткнення, де точаться бойові дії. Обслуговування цих ділянок вкрай проблематично. Ремонтні бригади КП «Вода Донбасу» не мають можливості проводити на них профілактичні роботи, а виїздять лише на усунення аварій.

«Для того, щоб бригада могла розпочати ремонт, потрібно спочатку отримати підтвердження «режиму тиші» від Координаційного центру припинення вогню. Потім ділянку обстежують сапери, за необхідністю проводять розмінування, і лише тоді ми приступаємо до усунення аварії. Якщо вдень не встигаємо, вся процедура повторюється», – повідомив Сергій Мокрий, заступник головного інженера КП «Вода Донбасу».

Значних пошкоджень під час обстрілів зазнав і канал «Сіверський Донець – Донбас». З цієї причини втрати води сягають 60-65%. Це дуже велика цифра, враховуючи те, що канал є єдиним джерелом водопостачання Донецької області. Втім відновити зруйновані ділянки також немає можливості – за час війни комунальникам лише двічі надали дозвіл на проведення ремонтних робіт у «сірій зоні».

 

Критична зношеність мереж

 

Побудовані 60 років тому водні мережі Донеччини вкрай зношені, з них в землю витікає від 40 до 50 відсотків цінного ресурсу – це так звані «технологічні втрати води». Силами компанії «Вода Донбасу», а також за допомогою міжнародних гуманітарних організацій труби замінюють на нові, але це крапля у морі.

«Загальна протяжність водогону на балансі нашого комунального підприємства майже 12 тисяч кілометрів. З них 9 тисяч кілометрів труб зношені на 70-90%, тобто потребують негайної заміни. За останні п’ять років було прокладено 300 кілометрів нових водогонів. Це замало, але фінансовий стан підприємства не дозволяє робити більше», – зазначив Сергій Мокрий.

Другий Донецький водовод – основна питна магістраль для північного регіону Донеччини – також вкрай зношена. Чисельні аварії на дірявому водогоні залишають без води десятки населених пунктів, серед яких Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка, Покровськ. Найчастіше це трапляється навесні та влітку, коли зростає споживання води. В момент підвищення тиску труби не витримують і рвуться. Для усунення аварії доводиться повністю зупиняти водогін, а після ще й чекати його поступового заповнення. Тому кожна аварія – це декілька днів повного безводдя.

 

Альтернативні джерела

 

Донеччина природньо відноситься до маловодних регіонів. За підрахунками, води з каналу «Сіверський Донець – Донбас», діючих свердловин та колодязів вистачає щоб покрити 80 відсотків від потреби у забезпеченні населення. Враховуючи це, а також вказані вище причини, доводиться в деяких населених пунктах вводити подачу води за графіком. В Донецькій облджержадміністрації вивчили перспективи альтернативного водозабезпечення регіону, втім дійшли невтішних висновків.

«Ми провели роботу із залученням геологічних підприємств щодо обстеження відомих свердловин, які мають певний дебет води та потенційно можуть забезпечити населення декількох населених пунктів. На жаль, лабораторні дослідження показали, що всі підземні водні горизонти на території Донецької області насичені хімікатами і токсичними речовинами. Тобто без високого ступеню очищення не можуть використовуватись для питного водопостачання. Однак ціна такої очистки занадто висока», – розповіла Лариса Гусева, заступниця директора департаменту житлово-комунального підприємства ДонОДА.

 

Допомога міжнародних організацій

 

Хоча б частково вирішити проблему з водопостачанням Донеччині допомагають міжнародні гуманітарні організації – як крупними, так і локальними проєктами. Так, жителі Озеряновки, що поблизу Торецька, звернулися по донорську допомогу, щоб прокласти водогін у селищі. Гроші надійшли від організації «Людина в біді» – на них було закуплено труби та насосне обладнання, а роботи проводили своїми силами.

Водопостачання Донеччини зруйновано часом і війною - Фото №1

Під час пандемії коронавірусної хвороби за допомоги ЮНІСЕФ до лікарень надійшло 200 тисяч літрів бутильованої води.

«Питну воду отримали обласний перинатальний центр, а також лікарні Донецької і Луганської областей, що визначені для лікування хворих на COVID-19. Частину гуманітарної допомоги ми відвезли у громади на лінії розмежування», – сказав Станіслав Черногор, голова благодійної організації «Руки друзів», яка займалася доставкою.

Протягом декількох останніх років ЮНІСЕФ надає допомогу обласному комунальному підприємству «Вода Донбасу» та крупним міським водоканалам, з яких споживає воду значна частина населення Донеччини та Луганщини.

«Наша організація постачає водоканалам реагенти для знезаражування води, матеріали для ремонту водогонів, важку техніку, насосне та інше обладнання. Також разом з іншими гуманітарними місіями допомагаємо громадам у сірій зоні, які страждають від нестачі питної води», – зазначила Наталія Коломієць, спеціалістка ЮНІСЕФ з програм водопостачання.

 

Якість води під контролем

 

В Україні з 1 липня запроваджено європейський моніторинг природніх вод. Тепер Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів здійснює дослідження за вдвічі більшою кількістю показників. Для цього у Слов’янській лабораторії встановили нове обладнання, яке дозволяє отримати більш точні результати вмісту забруднюючих речовин у річках. До того ж розширилася територія відповідальності – сюди везтимуть проби з усього Лівобережжя, а саме з Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей.

Водопостачання Донеччини зруйновано часом і війною - Фото №2

«За цим моніторингом проби поверхневих вод беруться щомісяця, ми їх досліджуємо у відповідності до європейської рамкової директиви. Результати доступні на сайтах Держагентства водних ресурсів, обласного департаменту екології та на нашому сайті. Також в рамках регіонального моніторингу ми здійснюємо автоматизований контроль на річках, що течуть з непідконтрольній території, який дає змогу оперативно реагувати на зміни у якості води», – повідомив Сергій Трофанчук, начальник Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.

За його інформацією, наразі показники якості води у річках Донеччини не є гарними, але стабільними. Спостерігається перевищення концентрацій важких металів, органічних речовин та солей. Утім забруднення водойм відбувається на протязі багатьох років, і після 2014 ситуація майже не погіршилася. На відміну від підземних горизонтів, до яких потрапляють шахтні води, і що згодом може позначитись на поверхневих водах.

Водопостачання Донеччини зруйновано часом і війною - Фото №3

 

Водопостачання Донеччини зруйновано часом і війною - Фото №4

 

Водопостачання Донеччини зруйновано часом і війною - Фото №5

 


Підписатись
Повідомте про
1 Коментар
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Неважно
2 місяці тому

О чем вы тут пишете,за 5 лет давно можно было найти альтернативу,сейчас пример:31 июля “авария”,выходные никто не шевелится,в понедельник наконец решили о чем то договориться,чтоб опять чопик забить в трубу на 3 дня,а написать,что миллион потратили на ремонт,и так постоянно,надоели,не все ещё дома заграницей себе купили,видимо надо побольше денег отмыть.А работяги на разбитой технике и без нормальной зарплаты пытаются хоть как то залепить дыры в этих трубах.Надо сдесь жить,чтобы почувствовать все унижение,всю горечь от этой ситуации.Рядом Клепан Бык, водохранилище, неужели нельзя оттуда трубы протянуть,???И это в условиях пандемии!!!Мойте руки,господа!