Статус безробітного та робота – чи можливо поєднання?


2776
коментарі відсутні

Статус безробітного та робота – чи можливо поєднання?

Українське законодавство забороняє людині перебувати на обліку в службі зайнятості та одночасно працювати. Проте іноді безробітні зловживають своїм статусом – разом з допомогою від держави отримують інші доходи. За такі дії передбачена фінансова та навіть карна відповідальність. Але існують виключення, за яких статус безробітного дозволяє виконувати роботу та отримувати за неї заробітну плату.

 

Права та обов’язки безробітного

 

Закон України «Про зайнятість населення» однозначно трактує статус безробітного: це особа працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Коли людина стає на облік у Центрі зайнятості, вона особисто пише заяву, в якій вказує, що не працює та не забезпечує себе роботою самостійно – тобто не отримує будь-яких трудових доходів. Під час прийому консультанти служби зайнятості окремо повідомляють про необхідність дотримання цих умов. Також наголошують на відповідальності за зловживання статусом безробітного.

Можливі порушення можуть бути виявлені як при реєстрації безробітного, так і протягом всього періоду перебування на обліку. Тому необхідно одразу повідомити свого консультанта (кар’єрного радника) про працевлаштування. Це може бути:

  • укладання трудового договору,
  • укладання договору  цивільно-правового характеру,
  • підписання контракту,
  • започаткування власної справи (реєстрація ФОП),
  • отримання соціальних виплат,
  • працевлаштування за кордоном,
  • здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

 

Статус безробітного та робота – чи можливо поєднання? - Фото №1

 

Саме на безробітного покладається відповідальність за достовірність і своєчасність поданих до службі зайнятості даних. Зі свого боку працівники Центру зайнятості перевіряють їх, користуючись Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування, Єдиним державним реєстром страхувальників, а також інформацією від органів Державної служби України з питань праці, які виявляють тіньову зайнятість, та даними про соціальні виплати.

 

Покарання працюючого безробітного

 

Як тільки служба зайнятості встановлює, що зареєстрований безробітний отримує дохід, його статус негайно припиняється. Також скорочується тривалість виплат на строк до 90 календарних днів, якщо безробітний не повідомив про працевлаштування на тимчасову роботу (зокрема, за межами України) або про здійснення іншої діяльності за винагороду.

У такому разі порушник має повернути до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття всі кошти, що були неправомірно виплачені йому у вигляді допомоги по безробіттю. Крім того, поверненню підлягає сума, що була витрачена Фондом на  наданих соціальних послуг – вартість професійного навчання та зарплата за участь у громадських роботах.

Якщо безробітний відмовляється добровільно повертати кошти, служба зайнятості стягує їх через суд. У такому випадку сума зростає за рахунок сплати судового збору, що складає 1,5% від суми позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на початок календарного року. У 2020 році це 2102 гривні.

Несплата за судовим рішенням і підключення до стягнення заборгованості органів державної виконавчої служби тягне за собою ще додаткові виплати: виконавчий збір у розмірі 10% від суми стягнення та авансовий внесок у розмірі 2% від суми боргу.

Також законом передбачені обставини, за якими отримувачі неправомірної допомоги по безробіттю можуть понести кримінальну відповідальність. Приховування безробітним доходу кваліфікується як шахрайство та карається за статтею 190 Кримінального кодексу України – або штрафом, або  громадськими чи виправними роботами, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Людина, яка була піймана на незаконному отриманні допомоги по безробіттю, може знов зареєструватися у службі зайнятості, але не раніше, ніж через 90 календарних днів від дня припинення реєстрації, та за умови, що на той час нею будуть у повному обсязі повернуті неправомірно отримані кошти.

 

Робота під час безробіття

 

Законодавство надає можливість безробітним отримувати державну допомогу та при цьому працювати. Існують декілька видів робіт, які можна поєднувати зі статусом безробітного.

Громадські роботи. На них безробітних направляє Центр зайнятості. Люди працюють за строковими трудовими договорами, їм виплачується заробітна плата. Тривалість цих робіт сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів. При цьому зберігається статус безробітного та виплати з тимчасової непрацездатності.

Допомога по частковому безробіттю. Надання такої допомоги здійснюється службою зайнятості офіціально працюючим особам, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу, але не припинили трудових відносин.

Участь у виборах. Безробітні можуть бути задіяні у проведенні місцевих виборів, виборів депутатів Верховної ради та Президента України. Такі роботи оформлюються шляхом укладання цивільно-правового договору. Згідно з Виборчим кодексом України, виконання цих робіт та отримання від них доходу не позбавляє безробітного його статусу та не є підставою для припинення виплат. Безробітні, які працюють у виборчих комісіях, можуть виконувати свої повноваження з оплатою праці протягом усього періоду роботи комісій, в тому числі – у дні встановлення підсумків голосування. Водночас такі суб’єкти виборчого процесу, як офіційні спостерігачі, якщо вони є зареєстрованими у службі зайнятості, не мають пава отримувати плату за свою роботу.

 

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»


Підписатись
Повідомте про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі