Сільськогосподарський кооператив «Чубарич»: як кооперація врятує село


3486
коментарі відсутні

Сільськогосподарський кооператив «Чубарич»: як кооперація врятує село

Понад 30 племінних корів, а ще свині, кури, вівці, коні та віслюки – усе це у своєму господарстві має підприємець зі Званівської ОТГ Олександр Чаплик.

Основна його продукція – це кисломолочні вироби, як то йогурт, сметана, масло та різноманітні сири. А от віслюків і коней здебільшого тримає для відвідувачів його невеличкого контактного зоопарку, що розташовується неподалік від ферми.

Почав переробляти сам, аби не продавати за копійки перекупщикам

 

Сільськогосподарський кооператив «Чубарич»: як кооперація врятує село - Фото №1

Олександр Чаплик разом із віслюком Яшою

 

Пообідній порі корови – на пасовищі. Для них Олександр облаштував пляж, аби тварини могли спочити біля води у спеку.

Нині підприємець має понад 30 корів голштинської породи. Тих, що нещодавно потелилися, лишив на фермі, а з ними й телят. Наймолодшому на момент нашого приїзду було лише 4 години.

 

Сільськогосподарський кооператив «Чубарич»: як кооперація врятує село - Фото №2

Цьому теляті лише 4 години від народження і йому ще важко стояти

 

Доглядають за господарством у 20 гектарів у селі Верхньокам’янське Званівської ОТГ разом із підприємцем 7 робітників, частина з них – члени родини Олександра. Починав чоловік два роки тому. У 2018 підприємець взяв участь у програмі «Український донецький куркуль» і отримав грошову підтримку.

«Я був першим у Бахмутському районі, який написав проєкт на 500 тисяч гривень. 250 тисяч було від програми і 250 тисяч – районний бюджет. Став переможцем, на ці кошти придбав 15 племінних корів і 15 маленьких бичків для відкорму. Створив 3 робочих місця, як було за умовами програми. Коли ж корови потелилися, зіткнувся з тим, що не знав, куди дівати молоко. Почав здавати перекупщикам за копійки – 25 гривень за трилітрову банку. Коли вони ще знизили ціни, я вирішив зупинитися. Придбав сепаратор і маленьку маслобійку та почав робити сметану й сир», – розповідає Олександр Чаплик.

Наступним підприємець виграв грант від ФАО ООН на 250 тис грн і створив у селі Верхньокам’янське пункт прийому молока, а пів року тому від ПРООН отримав 6500 євро на сироварню. Нині у спеціальному приміщені витримуються різноманітні тверді сири. Загалом підприємець виробляє близько 80 видів продукції.

 

Сільськогосподарський кооператив «Чубарич»: як кооперація врятує село - Фото №3

Сири, які мають вже піврічну витримку

 

Кооперація врятує село

 

Під час поїздки на Львівщину, яка була організована від ФАО ООН декілька років тому, Олександр побачив, як там працює кооперація. Нині підприємець один із чотирьох засновників сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Чубарич».

 

Сільськогосподарський кооператив «Чубарич»: як кооперація врятує село - Фото №4

Корови Олександра на пасовищі

 

«Для відродження села існують 4 напрямки: кооперація, створення підприємств, подібних до мого, переробка усієї вирощеної продукції та зелений туризм. Я це перевірив, все це дійсно працює. Кооперація має бути, аби люди не здавали перекупщикам продукцію за копійки. Я спробував приймати молоко у населення для випайки своїх телят, поставив ціну 15 грн за літр. Взагалі молоко здають по 6. Нині я не приймаю. Однак, хто хоче здавати молоко за такою ціною, то має виконати мої вимоги: перевірити корів, провести санітарну обробку усіх приміщень, мати власну санітарну книжку та написати проєкт і придбати доїльне обладнання», – зауважує підприємець.

Нині Олександр думає як про власну справу, зокрема розширити торговельну мережу, так і про розвиток кооперативу.

«Я хочу запровадити на своєму підприємстві систему НАСCP та ІSО 22000. Також хочу зареєструвати торгову марку, отримати штрих-код, і буде в нас фасування, свій склад і тоді, гадаємо, можемо пускати в будь-яку торгову мережу продукцію від кооперативу. Я буду членом, здаватиму корів, а там будуть люди з розподіленими обов’язками: хто відповідатиме за прийом молока, хто за якість, хто за транспортування, хто за реалізацію – аби усі були зацікавлені», – каже Олександр.

Нині, за словами підприємця, лише у Верхньокам’янському в місцевих мешканців загалом нараховується близько 70 корів, а у всій громаді – близько 200.

 

Ірина Мартинова, «Донеччина. ЗмІнИ»


Підписатись
Повідомте про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі