Шкільне підприємництво – досвід Німеччини для України


3319
коментарі відсутні

Шкільне підприємництво – досвід Німеччини для України

Опановувати тонкощами ведення бізнесу зі шкільної парти – це цілком можливо та, звичайно, стане у нагоді в дорослому житті. Про юніорські бізнес-моделі, які вже існують у Німеччині, розповіли на прес-конференції в Антикризовому медіа-центрі німецьки експерти та представники громадських організацій Краматорська, що співпрацюють з Фондом Східна Європа та ChildFund Deutschland e.V.

На даний час у Німеччині зареєстровано понад 7 тисяч шкільних підприємств. Підлітки від 12 до 18 років створюють у навчальних закладах фірми з виготовлення продукції або з надання послуг. Діти самі генерують бізнес-ідеї, аналізують ринок, формують структуру підприємства, підбирають персонал, створюють логотип, здійснюють виробничий процес.

Найбільш популярними є переробка вторинної сировини і виготовлення з неї іновативних предметів вжитку (сумки, прикраси, маленькі меблі, інструменти тощо), видання книжок, тюнінг або ремонт велосипедів, торгівля, різноманітні послуги (консультації, допомога у громаді, догляд за літніми людьми, кур’єрська доставка).

«Залежно від умов школи, учнівські підприємства реалізуються в класі, під час гурткових занять, у формі повноденної пропозиції або у вільний час, – зазначила Уге Греве, викладач економічного факультету Університету в Тюбінгені. – Бізнесова ініціатива дітей може бути підтримана батьками, вчителями або підприємцями, проте – це справа самих учнів. Педагогічне завдання полягає у тому, щоби надати відповідний простір для створення та ведення шкільного підприємництва».

У «Гімназії Ернста-Моріца-Арндта» (місто Ремшейд) школярі відкрили невеличку крамницю – «Магазин тітоньки Єми». В ньому учні зі всієї школи можуть купувати їжу, напої, канцелярські прилади. «Спочатку діти хотіли виготовляти бургери, але поміркували та вирішили, що торгівля буде реалістичніше, – розповів вчитель гімназії Мальте Хенслер. – Оскільки формою управління підприємством є товариство, кожен його член має голос. Це стосується як прийняття рішень, так і розподілу коштів. Їх зазвичай спрямовують на розвиток бізнесу, або на якісь соціальні проекти, або на власне дозвілля – діти вирушають в освітні чи пізнавальні подорожі за власний кошт».

Цікаво, що фінансова звітність у шкільному підприємстві майже така, як і у «дорослому» бізнесі. Учні заносять виручку на банківський рахунок, зводять дебет-кредит, складають звіти та проводять аудит. Все це – в рамках інструкції Міністерства економіки та енергетики Німеччини щодо шкільного підприємництва. Цікаво, що на законодавчому рівні передбачені навіть податкові пільги для юніорського бізнесу – шкільні підприємства з річним оборотом до 35 тисяч євро не обкладаються податками.

За словами доктора філософії Богдана Андрощука, шкільне або учнівське підприємство є одним із найбільш успішних методів соціальної відповідальності та підготовки до свідомого життя. Оскільки така проектна бізнес-модель «дорослих» форм підприємництва створюється самими учнями та за їхньої ініціативи і працює за усіма правилами бізнесу в рамках школи.

«Учнівське підприємство може бути інтегровано у програму шкільного навчання. Таким чином можна розбавити «сухий» навчальний план, адже для будь-якої діяльності знайдеться навчальний предмет, у межах якого учні практикуватимуться над рішенням завдань», – додав Богдан Андрощук.

Дійсно, така модель навчання та розвитку в українських школах могла би підвищити рівень шкіл і підняти інтерес до навчання. Залишилося тільки імплементувати шкільне підприємництво до нашого законодавства.

Шкільне підприємництво – досвід Німеччини для України - Фото №1

Шкільне підприємництво – досвід Німеччини для України - Фото №2


Підписатись
Повідомте про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі