Реабілітаційні центри для дітей – досвід Хорватії
На Дніпропетровщині створять центри допомоги дітям, постраждалим від насильства. Допомога в організації таких центрів – це було однією з основних тем, які обговорювались під час зустрічі голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександром Бондаренком, Послом Республіки Хорватія в Україні Аніцею Джамич та професором з міста Загреб Горданою Фландер-Булян.
Центри допомоги будуть на кшталт ісландської моделі «барна хуз». Там маленькі жертви сексуального та фізичного насилля отримуватимуть кваліфіковану допомогу психологів, адвокатів, правоохоронців. Перший хорватський реабілітаційний центр для маленьких жертв насилля з’явився 17 років тому у Загребі. Його засновниця – психологиня Гордана Фландер-Булян. Сьогодні хорвати готові допомагати українцям в цій справі.
Першим кроком до появи таких центрів в Україні став тренінг для представників соцслужб, що пройшов у Дніпропетровській ОДА. Його провела Гордана Фландер-Булян. Пані Гордана привезла на тренінг в Дніпро більш ніж сотню слайдів. У них – майже двадцятирічний досвід Хорватії у захисті прав дітей.
«До створення реабілітаційних центрів ми залучали громадськість, психологів, представників юстиції. Нині маємо багатий досвід спілкування з дітьми, які пережили сексуальні травми чи фізичне насилля. Готові поділитися ним із українськими колегами». – сказала Гордана Фландер-Булян.
До тренінгу в ДніпроОДА долучилися представники соціальних служб області, громадських організацій, психологи.
«В області вже діють осередки соціальної допомоги дітям, які стали жертвами насильства: притулки, мобільні бригади психологів та соцпрацівників. Та нас цікавить і європейський досвід. Наприклад, діяльність хорватських «барна хуз» – центрів захисту дітей та молоді. Такі осередки комплексної допомоги плануємо створити і в нашому регіоні», – зазначила заступниця голови Дніпропетровської ОДА Ірина Грицай.
Спілкування із жертвами насильства у реабілітаційних центрах відбувається за схемою: поки з дитиною працює психолог, за «дзеркалом» стоять представники юстиції. Вони «підказують» психологу питання, які їх цікавлять. Так допомога дитині стає більш ефективною.
«У нашій громаді діє комісія, яка працює зі «складними сім’ями». Коли надходить інформація про випадок насилля щодо дітей, виїжджаємо на місце разом із поліцією, медиками, педагогами. За потреби залучаємо і психолога. Головне – за можливості, зберегти сім’ю, та водночас – не допустити повтору проявів насилля», – розповів начальник соціально-гуманітарного відділу Царичанської ОТГ Юрій Липка.
До семінару-тренінгу «Європейська практика захисту прав дітей і протидії гендерному насильству на прикладі Республіки Хорватія» долучилися понад 100 учасників.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
