Нові пам’ятки природи Донеччини: що це дає довкіллю та людям


1349
коментарі відсутні

За два останніх роки в Донецькій області з’явилось 50 нових територій і об’єктів природно-заповідного фонду. Переважно це заказники і пам’ятки природи.

Все почалось з Державної стратегії регіонального розвитку України до 2020 року, за якою всі регіони мали збільшити показники заповідних площ. Донецькій області наказано довести площу природно-заповідного фонду до 8,9% від площі області. На той момент цей показник становив всього лише 3,5%. А середня норма по Україні – 15%.

Звідки здобували нові території для охорони природи, розповів начальник відділу природно-заповідних територій, лісового господарства та біоресурсів Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної держадміністрації Віталій Залевський.

 

Віталій Залевський, начальник відділу природно-заповідних територій, лісового господарства та біоресурсів Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної держадміністації (справа) і головний спеціаліст відділу Георгій Мосін

 

Що охороняють на Донеччині

 

План у 8,9% площі природно-заповідного фонду дуже складний для області, де 70% площ – орні, а 10% – забудовані. У нас не вистачає лісів, які могли б бути заповідними. То ж, екологи збирають заповідний фонд буквально по клаптиках. Переважно це водно-болотні угіддя для птахів, заплави малих річок, прибережні пойми.

Так, заповідна заплава Кривого Торця складається з 8 клаптиків, загальною площею у тисячу гектарів. Це території, що найменше порушені діяльністю людини. Новий статус має допомогти зберегти цінні, унікальні або, навпаки, – типові території, на яких ростуть рідкі рослини, живуть звірі та птахи.

Існують різні категорії  територій і об’єктів природно-заповідного фонду. Найсуворіше охороняються заповідники. Їх не можна навіть вільно відвідувати. Такий режим створюється для того, щоб на цій місцевості природа відновлювалась без найменшого втручання людини. Також в заповідниках здійснюється наукова робота.

В Донецькій області 4 заповідники:

  • Кам’яні могили,
  • Крейдяна флора,
  • Хомутовський степ та
  • Кальміуський.

Менш суворий режим в Національних парках. Вони поділяються на кілька зон. Є закриті заповідні, а є зони для відпочинку і рекреації. В Донецькій області два Національні парки: Меотида і Святі гори. Цікаво, що місто Святогірськ входить до Національного парку як його господарська зона. По суті, вся діяльність міста має бути направлена на забезпечення Парку.

Регіональні ландшафтні парки також мають різні зони, у тому числі й зони відпочинку, екологічні тропи і т.і. В Донецькій області 6 таких територій:

  • «Клебан Бик»,
  • «Краматорський»,
  • «Донецький кряж»,
  • «Половецький степ»,
  • «Зуївський» і
  • «Слов’янський курорт».

Останні роки в області частіше створюються заказники. Їх мета – збереження і відтворення цілого природного комплексу чи його окремого компонента. На такій території забороняється все, що може зруйнувати її, погіршити стан того, що охороняється. Наприклад, якщо заказник ботанічний, на ньому буде обмежений вільний випас худоби та покіс, створені сприятливі умови для відтворення певних рослин. В зоологічному заказнику буде сезон тиші на час періоду, коли звірі ростять потомство. В геологічному – заборонять будівництво та копання.

В Слов’янському орнітологічному заказнику «Приозерний» гніздиться 71 вид водно-болотних птахів, серед яких червонокнижні та рідкісні. У ботанічному заказнику «Брандушкин Яр» в Добропільському районі ростуть червонокнижні види рослин, зокрема брандушка різнобарвна і ковила.

Також за два останні роки кільком об’єктам надано статус пам’ятки природи. Це окремі унікальні природні утворення, які необхідно зберігати в їх природному стані для наукового вивчення, пізнання чи естетичної насолоди. Наприклад, пам’ятками природи є п’ятсотлітній Сичин-дуб в Покровському районі і гігантська біла тополя в Святогірську.

 

Природа чи господарство?

 

При створенні об’єктів природно-заповідного фонду власник або землекористувач цієї території приймає на себе обов’язки по її охороні. Це може бути лісхоз, місцева рада чи об’єднана територіальна громада. Вони ж мають за свої гроші оформити місцевість, що охороняється: поставити щити з інформацією про пам’ятку, охоронні знаки, таблички. Та є можливість використання державних програм.

Крім того, законодавство не забороняє заробляти на пам’ятках природи. Так, біля Добропілля є ботанічний заказник «Гектова балка». Там зробили екологічну тропу, музей, і заробляють на утримання того ж заказника. Ці гроші можна використати виключно на охорону території, щити, ліквідацію сміття, відновлення ділянок.

Часом землевпорядники бояться, що таким чином у них заберуть землю або заборонять використання. Тобто, для господарства вона стане не ефективною. Дехто кілька років не дає погодження на створення заказників. Вони бояться, що таким чином втратять свої пасовища.

Екологи переконують, наскільки важливо зберегти унікальні пам’ятки природи. Та й заказник, зазвичай, – це лише тимчасові обмеження у використанні для господарства. Наприклад, лише на момент цвітіння рідкісних рослин. Навпаки, саме завдяки статусу заказника можна навіть зберегти пасовища. Справа в тому, що всі території природно-заповідного фонду помічаються на кадастровій карті і їх вже не можна приватизувати для використання. Так земля зберігається у громади, причому, строк існування заказників не обмежений.

Для тих, хто має намір розпоряджатися землею ощадливо, статус заказника тільки сприятиме її зберіганню, рекультивації та відновленню. Річ не в тім, щоб заборонити користуватись землею, а в тім, щоб вона використовувалась ефективно.

Станом на 1 листопада 2019 року в Донецькій області 165 територій і об’єктів природно-заповідного фонду. За 2018-2019 роки площа природно-заповідного фонду Донеччини збільшилась майже на 6500 га.

 

Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»