Краєзнавчий музей у Краматорську – майданчик між минулим та майбутнім


2274
коментарі відсутні

Краєзнавчий музей у Краматорську – майданчик між минулим та майбутнім

Військові дії на Сході України та окупація частини Донецької та Луганської областей значно вплинули на всі вектори життя регіону. Особливих втрат зазнала й культурна сфера, яку довелось відновлювати з нічого – усе залишилось в окупованому Донецьку. Серед таких закладів – Донецький обласний краєзнавчий музей. Його нове життя розпочалось у Краматорську в 2016 році. 

 

Війна знищила столітнє надбання

 

Донецький обласний краєзнавчий музей, відкритий у Донецьку в далекому 1924 році, дбайливо зберігав документи та речі, пов’язані з історією Донеччини. За 90 років вдалось назбирати музейні фонди в 120 тисяч експонатів. Під час Другої світової війни та окупації Донецька музей зазнав значних втрат: постраждала й будівля, й експонати. Частину документів та світлин вдалось евакуювати та врятувати. А вже у грудні  1943 року  музей відреставрували.

Нові випробування прийшли в серпні 2014 року, коли на Сході України розпочались бойові дії. Через артобстріли були зруйновані покрівля та стіни, розбиті виставкові зали, будівля не підлягала відновленню.

 

Краєзнавчий музей у Краматорську – майданчик між минулим та майбутнім - Фото №1

Так виглядала будівля краєзнавчого музею після обстрілів у Донецьку

 

Чим обумовлений початок відродження 

 

Музейний заклад – це не лише виставкові зали, але й установа комунальної власності, яка фінансується за рахунок бюджету. У вересні 2014 року довелось заблокувати рахунки музею. 

Відновити музей в Краматорську вдалось лише через два роки після початку війни. Це було продиктовано насамперед необхідністю заплатити зарплату людям на підконтрольній території, де функціонували філії обласного музею. Це  музей Прокоф’єва у селі Сонцівка, музей Немировича-Данченка у селі Нескучне та Великоанадольський музей лісу. 

«Працівники цих музеїв з осені 2014 року до осені 2016 року не отримували заробітну платню. В цих закладах не оплачувались комунальні послуги, музеї були відрізані від світла, тепла, вони не працювали з відвідувачами, а лише на збереження фондів. Була необхідність перереєструвати на підконтрольній території комунальний заклад юридично, щоб заплатити людям борги, щоб зберегти та відкрити музеї», – розповідає нинішній директор обласного музею Катерина Філонова.  

 

Краєзнавчий музей у Краматорську – майданчик між минулим та майбутнім - Фото №2

Великоанадольський музей лісу

 

Дослідницька робота «нового» музею

 

У 2016 році в Краматорську був створений музей охорони культурної спадщини. Світлана Глушко, тодішня директорка музею Немировича –Данченка, приїхала до Краматорська, щоб клуб казино відродити музей. Тут він розпочинався з відділу охорони музейної спадщини, займався археологією. Два музейні працівники, які були саме археологами, переїхали до Краматорська. Саме тому й почали відроджувати свій напрямок.

Від початку обласний музей не проводив виставкову діяльність, а зосередився на науково-дослідницькій роботі. Співпрацювали з інститутом археології, збирали матеріали та їздили на розкопки. Така підготовча робота до відкриття музею для відвідувачів тривала до 2019 року. 

«Насправді кожен музей так працює, – розповідає Катерина Філонова. – Є те, що показують відвідувачам, а є постійна робота музею, спрямована на збирання, збереження фондів, науково-пошукова діяльність. Це багато процесів, які відвідувачі не бачать, скільки за експозицією стоїть роботи, вивчення та дослідження. Призначення музею – зберегти спадщину і показати її людям».

 

Краєзнавчий музей у Краматорську – майданчик між минулим та майбутнім - Фото №3

Монтаж виставки в музеї

Перші виставки краєзнавчого музею

Восени минулого року музей відкрив першу виставку – археологічну. Її назвали «Людина у просторі степу. Доба каменю. Доба бронзи» З тих пір музей працює по всіх напрямках краєзнавства, намагаючись створити нові музейні фонди. 

Першими експонатами стали речі, знайдені під час археологічних розкопок 2017 року в районі Комишувахи. Потім до музею привезли надбання курганів у Шахівській громаді, розкопки яких проходили в 2018 році.

 

Краєзнавчий музей у Краматорську – майданчик між минулим та майбутнім - Фото №4

Археологічна виставка «Людина у просторі степу. Доба каменю. Доба бронзи»

 

Відкривши постійно діючу археологічну виставку, музей розпочав роботу з тимчасових експозицій. Допомагали партнери, які привозили вже готові виставки та розміщували їх у музеї в Краматорську. Таким чином відвідувачам показали виставку про переселенців, гуцульського костюма,  натільних хрестиків тощо. 

Краєзнавчий музей у Краматорську – майданчик між минулим та майбутнім - Фото №5

Виставка гуцульського костюма

 

Хоча підготовча робота ведеться за всіма періодами розвитку регіону, наступним напрямком стало XX століття, історія спротиву українського народу. Виставка «Ген непокори» відкриється у жовтні поточного року. Для неї збирають документи, листи, світлини та предмети. Серед них – унікальні документи, пов’язані з дисидентським рухом на Донеччині. 

 

Краєзнавчий музей у Краматорську – майданчик між минулим та майбутнім - Фото №6

 

Проблеми та переваги музею без власних фондів

 

Краєзнавчий музей у Краматорську не має власної будівлі, для розташування довелось орендувати приміщення колишнього магазина по вул. Академічна. Цей факт є однією з проблем, яку треба буде вирішувати з часом. Музей – це не лише виставкові зали, але й великі площини фондосховища, де зберігається усе те, що не показують відвідувачам у конкретний проміжок часу, але покажуть рід час чергової нової виставки. 

«Відтворити такий же точно музей, який був у Донецьку, об’єктивно неможливо: усі експонати збирались та доповнювались понад сто років, коментує Катерина Філонова. – Але ми намагаємось створити нову колекцію, збираємо речі та документи з різних історичних періодів».

 

Краєзнавчий музей у Краматорську – майданчик між минулим та майбутнім - Фото №7

Майстер-клас у музеї

Ведеться кропітка робота з дослідження нового напрямку сучасної історії. Збирають матеріали про події в регіоні з 2014 року. З експонатами допомагають військові, плануються експедиції. Цей відділ у майбутньому може бути окремим музеєм, ураховуючи важливість цієї тематики для Донеччини. 

«Через відсутність фондів і той факт, що ми змушені будуватись з «нуля» у нас є перевага перед традиційними музеями, – ділиться директорка. – Ми самі можемо обирати власний шлях, орієнтуватись на сучасні тренди, робити інтерактивні мультимедійні виставки. Наш музей – це також відкритий простір для діалогових зустрічей, намагаємося стати майданчиком для спілкування між минулим та майбутнім».

Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»


Підписатись
Повідомте про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі