Хтось до терористів, хтось в Україну, а хто у рабство: як живуть в’язні на території самопроголошених лднр

5931
коментарі відсутні

Хтось до терористів, хтось в Україну, а хто у рабство: як живуть в’язні на території самопроголошених лднр

Як повідомляє німецька радіостанція Deutschlandfunk із посиланням на правозахисників, на території самопроголошених лнр та днр працює мережа концентраційних трудових таборів на базі виправних колоній, у котрих безкоштовно працюють близько 10 тисяч в’язнів. І багато з них вже відбули свій строк після 2014 року, або підпали під амністію, то ж формально є вільними людьми але незаконно затримуються у колоніях, перебуваючи фактично на становищі рабів.

«Правозахисна група говорить про «Гулаг з схвалення Москви» і оцінює доходи бойовиків від примусової праці ув’язнених в 500 тисяч євро щомісяця”, – передає радіостанція, уточнюючи, що ватажки бойовиків «не коментують ситуацію».

Також ЗМІ наводить карту знаходження таких трудових таборів на непідконтрольній частині Луганської області із приблизною кількістю в’язнів у них. Зокрема, у Луганській області таких таборів нараховується 10, котрі знаходяться у виправних колоніях регіону, найбільшим з проміж яких є виправна колонія №17 у місті Луганськ де знаходяться 1470 в’язнів.

Загалом, за офіційною інформацією Пенітенціарної служби, на непідконтрольних територіях Донбасу станом на 1 листопада 2014 року залишалося майже 16 тис. ув’язнених: 9,5 тис. у Донецькій області і 6,4 тис. у Луганській.

Ще восени 2014 року виправні колонії лишилися бюджетного фінансування як і інші державні установи непідконтрольної частини Донбасу, а «владі» самопроголошених республік було ні до того. Власне це було недивно, бо як раз точилися активні бойові дії.

Період літа 2014 – зими 2015 року ув’язнені Донбасу прифронтових міст прожили під постійними обстрілами, в холоді і голоді. Періодично з’являлася інформація щодо загибелі від обстрілів того чи іншого в’язня. Скільки з них померли від холоду, голоду та особливо через хворобу, на кшталт туберкульозу, бо грошей ані на продукти, опалення чи ліки не було, достеменно невідомо.

Недивно що на початку весни 2015 року частина ув’язнених 23-ї виправної колонії Чорнухине Луганської області здійснила втечу з практично безконтрольною зони і, діставшись до українського блокпоста, попросила «посадити їх в нормальну в’язницю», повідомляє видання «Кореспондент».

Тоді ж розпочалися переговори щодо передачі в’язнів з території тимчасово непідконтрольних Україні українській владі де вони могли б відсидіти строк у нормальних умовах. Від засудженого вимагалося написати відповідну заяву та дочекатися успішних перемовин сторін із своїм включенням до відповідного списку на передачу.

Загалом на 13 червня за даними голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіони Фрейзер на підконтрольну українському уряду територію були переведені з окупованої Донецької області 147 ув’язнених. Про це повідомляє видання «Голос».

Нарешті ще однією можливістю втекти від безвиході стала «служба» у лавах незаконних озброєних формувань самопроголошених лнр та днр. Щоправда, далеко не завжди це був свідомий та вільний вибір, найчастіше в’язнів просто примусово «мобілізували» для компенсації бойових втрат.

Так, у березні 2017 року на своїй сторінці у Фейсбуці Головне Управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло, що проводиться вербувальна робота серед в’язнів, які відбувають покарання у пенітенціарних закладах, щодо укладання з ними контрактів на проходження військової служби в обмін на дострокове звільнення. Зокрема, доукомплектування 3 окремої мотострілецької бригади (Горлівка) 1 АК здійснюється за рахунок ув’язнених, яких достроково звільняють з виправно-трудової колонії №52 (Єнакієве).


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!


Підписатись
Повідомте про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Новини

Відео

Аналітика