Хто у будинку господар, або коротко про реформу ЖКГ
Більшість багатоквартирних будинків, що є зараз в Україні, були споруджені ще до здобуття нею незалежності. Право власності на них належало або державі (це так званий відомчий житловий фонд), або житлово-будівельним кооперативам, або територіальній громаді (комунальне житло). Громадяни мали право власності лише на індивідуальні житлові будинки.
Про реформу житлово-комунального господарства
Все змінилося у 1992 році, коли почалася приватизація багатоквартирного житлового фонду. Але тоді не було вирішене питання, хто утримує на балансі будинки з приватизованими квартирами.
Розпочата в 2015 році реформа житлово-комунального господарства остаточно завершила дискусії на тему, хто є власником багатоквартирного будинку і хто несе відповідальність за утримання майна за дверима квартир.
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» врегулював правові та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Закон набрав чинності 1 липня 2015 року.
Хто є власником будинку
Тепер власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, і саме вони несуть відповідальність за його цілісність та безпечність.
У комунальній власності може перебувати хіба що та багатоповерхівка, в якій жодне з приміщень не приватизоване.
В усіх інших випадках територіальна громада виступає одним зі співвласників багатоквартирного будинку – за умови, що в такому будинку є житлові або нежитлові приміщення комунальної власності.
Отже, ані територіальна громада, ані органи місцевого самоврядування, а тим паче комунальні підприємства, не можуть бути одноосібними власниками таких будинків. Таким чином, за винятком ОСББ, легітимних «балансоутримувачів» багатоквартирних житлових будинків, фактично не існує.
Що і кому належить
Розберемось, що за законом на праві сумісної власності належить кожному власнику квартири в багатоповерховому будинку. Це:
- дах та горище;
- ліфтова шахта і механізми;
- сміттєпровід;
- сходи і сходові майданчики;
- зовнішня стіна і несучі стіни;
- допоміжні приміщення (під’їзд, комори, інші приміщення будинку. За рішенням мешканців вони можуть бути, зокрема, здані в оренду);
- магістральні комунікації (тобто всі труби, котли, каналізаційні та інші стояки);
- підвал і фундамент;
- прибудинкова територія.
Обрати форму управління мають у кожному будинку
Реформа житлово-комунального господарства надала право мешканцям багатоквартирних будинків самім визначатись з формою управління своїм спільним майном, а також обирати надавача послуги з управління ним. Малося на меті створення конкурентного ринку житлових послуг.
Нове законодавство дозволило скасувати монопольне становище ЖЕКів, що раніше обслуговували будинки. Їм на зміну прийшли альтернативні управляючі компанії. Логіка проста: чим більше їх буде, тим кращі послуги і вигідніші ціни вони пропонуватимуть. На жаль, громадяни часто не усвідомлюють, що їм самим потрібно проявити ініціативу – інакше все вирішать за них.
У більшості міст Донецької області так і відбувається – органи місцевого самоврядування призначають управителя для будинків, мешканці яких не можуть визначитися самі.
Так, у Краматорську єдина на місто управляюча компанія «Ладіс» обрана для обслуговування 817 будинків. У місті Покровськ цим займається «Управляюча компанія «Комфорт». У Торецьку приватне підприємство «Техноком Н» одноосібно обслуговує всі багатоповерхівки та прибудинкові території. У Маріуполі місцевою владою призначено чотири управляючі компанії. А ось у Слов’янську мешканці понад сотні будинків самі обрали управителя, щодо решти – вирішував виконком.
Як визначитися із формою управління
Отже, у співвласників є вибір, і його варто робити зважено, враховуючи чимало факторів та особливостей свого будинку.
- Створення ОСББ. У такому випадку мешканці самі встановлюють розмір плати на утримання будинку та прибудинкової території, самостійно визначають підрядника для проведення поточного і капітального ремонтів. За рішенням загальних зборів, до управління будинком ОСББ можна залучити професійну управляючу компанію.
- Другий варіант – управляюча компанія, яка забезпечує утримання, ремонт багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.
- І третій варіант – самостійне управління багатоквартирним будинком. Здійснюється через загальні збори співвласників, без створення юридичної особи. Така форма управління підходить більше для малоквартирних будинків (3–5 квартир), через те, що всі рішення приймаються лише загальними зборами.
Для надання тих чи інших послуг мешканці можуть найняти будь-яку організацію або підрядника, вартість чиїх послуг їх влаштовує. Але за необхідністю, жителі можуть перейти на іншу форму управління – створити ОСББ чи залучити до процесу управляючу компанію.
Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
