Екологічні парадокси Донеччини – від критичного стану до перспектив зеленого туризму


2933
коментарі відсутні

Екологічні парадокси Донеччини – від критичного стану до перспектив зеленого туризму

Бойові дії, що шостий рік поспіль точаться на території Донецької області, погіршують і без того незадовільний стан навколишнього середовища. Особливу загрозу викликають затоплення шахт і пошкодження особливо небезпечних промислових підприємств. В той же час, Донеччина має унікальні природні осередки, а отже – реальний потенціал для розвитку екотуризму.

 

Війна завдає величезної шкоди довкіллю

 

За даними видання «Фокус», Донецька область є найбільш забрудненою в Україні. В першу чергу – через затоплення шахт, шкідливі викиди у повітря та ненормативні скиди забруднюючих речовин у поверхневі води. А причиною цього здебільшого є війна.

Екологічні парадокси Донеччини – від критичного стану до перспектив зеленого туризму - Фото №1

Загалом до початку збройного конфлікту на сході України працювало 150 шахт. Наразі кожна четверта підтоплена або вже повністю затоплена. Майже всі вони знаходяться на непідконтрольній території. В деяких містах ситуація дуже складна. Наприклад, в Горлівці, Єнакієвому, Донецьку, Макіївці спостерігається просідання земної поверхні в місцях де була шахтна виробка.

«Невдовзі це призведе до руйнування підземних та наземних комунікацій – систем електро-, газо-, водопостачання, каналізації. Також під загрозою будівлі – як житлові, так і промислові. Крім того, при затопленні частина шахтних вод виходить на поверхню та заповнює підземні горизонти, забруднюючи їх. Як наслідок – засолення ґрунтів і неможливість їх використання у сільському господарстві та погіршення якості води у річках, які є джерелом питної води в регіоні. Це величезна проблема, з якою ми рано чи пізно зустрінемось», – застерігає Дмитро Аверін, експерт з екологічних питань, координатор проєктів ОБСЄ в Україні.

На жаль, якихось варіантів вирішення цієї проблеми експерти поки що не бачать. Для того, щоб розпочати відкачку води з затоплених шахт, необхідно щонайменше потрапити на непідконтрольну територію. Навіть доступ до копалин, що знаходяться по цю сторону, але близько до лінії розмежування, неможливий через активні бойові дії.

 

Тяжкі наслідки від пожеж

 

Дослідження ОБСЄ показує, що на непідконтрольній території ситуація з загоряннями на відкритому ґрунті вкрай критична. За останні шість років середня площа пожеж там збільшилася зі 100 до 350 га. Невчасне гасіння спричиняє розповсюдження вогню на значну площу.

На підконтрольній території ситуація більш контрольована, хоча цьогоріч ускладнена через погодні умови. Щодня рятувальники Донеччини здійснюють по два десятки виїздів на гасіння займань, це у двічі більше ніж минулого року.

«Головними причинами пожеж на відкритих територіях є необережне поводження з вогнем, випалювання очерету та сухої трави, спалювання сміття, навіть умисні підпали. Тож люди самі наносять величезну шкоду довкіллю. Значні й фінансові трати на гасіння вогню – виїзд одного пожежного автомобіля коштує державі понад 71 тисячі гривень», – повідомила Ірина Подашевська, заступниця начальника Головного управління ДСНС України в Донецькій області.

Під час горіння утворюється велика кількість забруднюючих речовин. У диму міститься багато чадного газу, альдегідів, кетонів, фенолу, похідних сполук оцтової кислоти тощо. На місті згарищ залишається попіл, який у суху вітряну погоду розповсюджує отруйне повітря на значні відстані.

Задля підвищення відповідальності за підпали на відкритих територіях Верховна Рада України ухвалила закон, за яким штрафи вирослі у 18 разів: до 12420 грн, а у межах природно-заповідного фонду – до 30600 грн.

 

Моніторинг якості повітря

 

У деяких містах Донеччини запроваджено одразу по декілька систем спостереження за станом повітря. Наприклад, у Краматорську наразі діють три види моніторингу. Лабораторія Державної гідрометеорологічної служби працює у місті вже 44 роки. Спостереження за вмістом забруднюючих речовин проводиться на чотирьох постах щодня, окрім вихідних і святкових днів. Дані обробляються за методикою, потім один раз на місяць доводяться до міської влади та передаються до Департаменту екології Донецької облдержадміністрації.

Більш оперативну систему запроваджено самім обласним департаментом. Це автоматизована система моніторингу довкілля Донецької області, яка включає 1 пересувну лабораторію, 50 компактних станцій якості атмосферного повітря і 7 стаціонарних постів, встановлених у різних містах області, в тому числі – у Краматорську. Інформація з них в режимі онлайн публікується на сайті департаменту.

Ще одна система моніторингу якості повітря запрацювала в рамках громадського проєкту «Чисте повітря для України». На території Краматорська встановили 5 вимірювальних приладів, дані з яких можна побачити на сайті EcoCity.

Тож зі спостереженням за станом атмосферного повітря проблем немає. Та є інша – з реагуванням на високий рівень забруднення.

«На жаль, ні міська, ні обласна влада ніяк не реагує на наші дані. Екологічна інспекція теж прикривається тим, що не має права проводити перевірки. Але так не повинно бути, коли мова йде про здоров’я людей. Громадський контроль може привернути увагу до стану довкілля та сформувати у суспільстві запит на прийняття владою рішень щодо його покращення», – впевнена Світлана Марчук, завідувачка краматорської лабораторії Держгідрометеослужби.

 

Мільйони на охорону природи

Нагальні екологічні проблеми Донеччини мають вирішуватись за рахунок обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища, який наповнюється екологічним податком від підприємств-забруднювачів. У 2019 році загальний обсяг Фонду склав 864 мільйони гривень.

«Витрати Фонду передбачалися на виконання 97 заходів, фактично було профінансовано більш ніж половина з них. Це найвищий за десять років показник виконання природоохоронних програм», – зазначає Яна Дьякова, заступниця директора Департаменту екології та природних ресурсів ДонОДА.

Екологічні парадокси Донеччини – від критичного стану до перспектив зеленого туризму - Фото №2

Втім еко-активісти вважають, що гроші Фонду витрачаються недоцільно. Занадто великі кошти йдуть на ремонти та озеленення парків, але це не вирішує нагальних екологічних проблем Донеччини.

Перспективний екотуризм

Незважаючи на складний екологічний стан Донецької області, в неї є потенціал для розвитку туризму. Вже розроблено 40 туристичних маршрутів, які проходять екологічно чистими привабливими місцями. Вони охоплюють національний природний парк «Святі гори», Лиманщину, Соледарські печери, регіональні ландшафтні парки «Клебан-Бик», «Краматорський», «Меотида», заповідник «Кам’яні могили», Великоанадольський ліс.

Навкруги цих територій прокладено багато цікавих пізнавальних маршрутів, які передбачають подорожі пішки, на велосипедах, взимку – на лижах, а також сплави річками на байдарках і катамаранах.

Розвивається й сільській туризм. Гостей вже приймає мальовниче село Олександро-Калинове, Криволуцький етно-двір. Люди приїздять відпочивати до сільської місцевості, щоб насолодитися природою та екологічно чистою територією.

Для того, щоб про іншу, не промислову Донеччину дізналися у всіх куточках України, нещодавно був створений туристичний кластер. Він допоможе зробити регіон більш привабливим для подорожей та відпочинку.


Підписатись
Повідомте про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі