Еко-форум “СхідСортує” – як запровадити сортування сміття у громадах
Державну реформу поводження з відходами обговорювали на Донеччині. Бездіяльність влади щодо збору вторинної сировини, низький рівень освіченості населення, непрозоре використання екологічних коштів – ці та інші проблеми стали головними на еко-форумі “Схід Сортує”, що відбувся 15 березня у Краматорську.
Форум зібрав еко-активістів, волонтерів, а також голів ОТГ з різних куточків сходу України. Хтось робить лише перші кроки на шляху сортування сміття, а в когось вже є результати, якими можна похвалитися.
“Кажуть, щоб англійський газон був ідеальним, потрібно 300 років. Так само і з поводженням з побутовими відходами. Протягом десяти років ми разом з однодумцями запроваджували сортування на волонтерських засадах: створювали експериментальні майданчики під збір пластика та скла, залучали населення до тематичних толок. Потім, коли я увійшла до керівництва громади, було створено комунальне підприємство. Третина його доходів – саме від збору вторинної сировини. Це дуже спонукає наших комунальників, щоб вони всіляко сприяли роздільному збору ТПВ.
З іншого боку, ми розробили механізм заохочення й для населення. Люди сплачують звичайну абонплату за несортоване сміття, яке вивозиться на полігон. А те, що складають окремо – пластик і скло, у них забирають безкоштовно. Так самі жителі зменшують свою плату за послуги”, – розповіла Анна Геращенко, еко-активістка, голова Введенської ОТГ Харківської області.
Просте на перший погляд рішення, але ж за підтримкою місцевої влади та мотивуючих механізмів, призвело до того, що територія громади стала набагато чистіше.
Проблема сортування сміття піднімається вже й на державному рівні. Так, згідно закону, з 1 січня 2018 року в Україні забороняється захоронення неперероблених побутових відходів. Тобто сортування є обов’язковим. Роздільний збір корисних компонентів з відходів належить до повноважень місцевих держадміністрацій. Вони повинні створити умови для збору вторинної сировини та заохочувати мешканців до роздільного збирання. Однак в реальності справи йдуть не так швидко.
На думку підприємців, працюючих у сфері поводження зі вторинною сировиною, проблему може вирішити краща взаємодія між владою та бізнесом, який готовий реалізовувати еко-проекти.
“Велику частину роботи з роздільного збору побутових відходів ми могли би взяти на себе, відкриваючи мережу приймальних пунктів. Це на 50 відсотків зменшить вивіз вторинної сировини на загальні полігони. Також для масового долучення людей до сортування сміття у дворах багатоповерхівок потрібно встановити мінімум по три баки – для скла, пластика та металевих виробів. Звичайно, необхідно проводити роз’яснювальну роботу з населенням”, – наголосила Валентина Єланська, підприємиця з Краматорська.
Проте підприємство, яке вже існує, потребує додаткових фінансових ресурсів для розвитку. До речі, в законі про поводження з відходами передбачені податкові пільги для бізнесу що працює в цій сфері. Однак ця норма не діє.
“Я робила відповідні запити до обласного Департаменту екології та до Державної податкової служби, але мені відповіли, що механізму пільгового оподаткування наразі не розроблено”, – пояснила Валентина Єланська.
На думку еко-активістів, окрім державного врегулювання, до позитивних зрушень може призвести масова популяризація правильного поводження з відходами.
“На жаль, у нас не побачиш артистів або інших відомих особистостей, які пропагують ідею сортування. Якщо б лідери думок на власних прикладах доводили людям необхідність роздільного збору відходів, то був би потужний відгук”, – вважає Олег Дончев, еко-активіст, представник проекту “Маріуполь сортує”.
Під час обговорення на форумі було зазначено, що гроші на цивілізаційне поводження з відходами у громадах є. Дослідження, проведене ГО “Добра воля”, показало: багато цільових коштів, що мають йти на еко-проекти Донеччини та Луганщини, просто не використовуються.
Наприклад, надходження екологічного податку в Донецькій області за 2018 рік склало 906 мільйонів гривень. Однак на запит активістів щодо їх використання обладміністрація не надала відповіді. На що пішов майже мільярд гривень, так і не відомо.
Тож, еко-ресурси, з якими можна працювати в громадах, присутні. Це, мабуть, один з основних висновків форуму, якій дає надію, що з кожним роком ситуація буде покращуватись. Головне, щоб активісти не збавляли обертів, а місцева влада пильніше придивлялася до екологічних проблем регіону.
Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
