Через мистецтво вирішити соціальні проблеми: як переселенці у Лисичанську допомагають один одному й місту


14667
коментарі відсутні

Через мистецтво вирішити соціальні проблеми: як переселенці у Лисичанську допомагають один одному й місту

Поєднати своє життя до та після переїзду в Лисичанськ вирішили переселенці з окупованих населених пунктів Луганщини. Понад три роки тому вони об’єдналися та створили громадську організацію «Міст 3.10». Нині мистецьким засобом, тобто за допомогою культурних подій, які влаштовують у місті, вирішують соціальні проблеми.

 

Майданчик для спілкування

 

Засновниками ГО «Міст 3.10» стали переселенці, які діяли як волонтери з 2015 року. Згодом вирішили зареєструвати громадську організацію.

«Всі питають: чому «Міст 3.10»? Перший наш збір був 3 жовтня. Ми довго вирішували, як називатиметься організація. Знали, що це буде міст, бо сиділи три переселенці, а міст – це щось, що поєднує те минуле життя, яке було до переселення, і теперішнє. Поглянули у реєстр, а «Міст» вже є. Тут з’являється ідея додати 13, бо у нас 13-ий регіон. Але цифра 13 не всім сподобалася. А згадали, що 3 жовтня збиралися, то так і вирішили», – розповідає голова ГО «Міст 3.10» Ірина Сельницька.

Сама жінка після переїзду з окупованого Первомайська відкрила у Лисичанську дитяче кафе, яке пропрацювало недовго, близько півтора року. Через те, що заклад не приносив прибутку, Ірина його закрила. Нині жінка згадує, як тоді її кафе стало майданчиком для зустрічей і спілкування переселенців.

«Коли кафе працювало, це було у 2015 році, біля мене були переселенці, приходили батьки з дітьми. Я спілкувалася з ними і розуміла, що потрібно об’єднуватися, бо коли переселяєшся у місто, яке тобі мало відоме, потрібно знайомитися. У мене був у кафе коворкінг, це там, де діти не лише могли поїсти морозива та тістечка, а й відвідати ігрову кімнату, в якій ми робили вистави, різні майстер-класи. Також один день на тиждень переселенці й діти з інвалідністю могли безкоштовно проводити день у кафе», – пригадує Ірина Сельницька.

 

Через мистецтво вирішують соціальні проблеми

 

Нині членами ГО «Міст 3.10» є не лише переселенці, а й місцеві мешканці. Для своєї діяльності вони обрали соціально-культурний напрям, тобто мистецьким засобом вирішують соціальні проблеми Лисичанська. Серед знакових проєктів для себе вважають фестиваль вертепів, який зорганізували у 2018 році. Він став першим в області й об’єднав 10 колективів з Луганщини та Донеччини. Друга важлива для організації подія – запрошення команди міжнародного проєкту «Music Camp International» – його 20 років тому започаткувала викладачка Конні Фортунато. В Україні кемп діє з 2003 року, а от на Луганщині у 2018 відбувся вперше. Під час «Music Camp International» діти протягом тижня навчалися грати на музичних інструментах та співати у хорі.

«Коли запросили цю команду, то ми підглядали за ними і це було схоже на якесь диво. 120 дітей взяли участь, з них лише близько 5% колись займалися музикою, інші – ніколи навіть не торкалися до музичних інструментів і не співали хором. Загалом діти були в захваті», – каже Ірина Сельницька.

У підсумку «Music Camp International» діти співали для півтисячі глядачів, а акомпонував їм оркестр Луганської філармонії.

Крім цього, при ГО «Міст 3.10» створили майданчик документального театру, де збирають реальні історії членів організації чи мешканців Лисичанська, а професіонали допомагають створити з них п’єсу.

«Мета цього документального театру – змінити на краще те, що є навколо себе. У нас у місті, як і всюди, багато проблем. Зараз маємо три п’єси: «Подвійні стандарти», «Суд над Лисичанськом» та «Подзвони мені на 102». У «Суді над Лисичанськом» ми розповідали, що у нас не зовсім все добре з медициною, питною водою, на той момент у нас практично не було питної води; питання роботи поліції та інше. Після закінчення п’єси, коли ми розповіли всі історії, глядачі повинні були вирішити – Лисичанську жити чи померти. Одноголосно проголосували, що місту треба жити, але все залежить від кожної людини, потрібно не проходити повз і бути активним», – розповідає голова ГО «Міст 3.10» Ірина Сельницька.

Долучити до документального театру хочуть й ветеранів АТО та їхні родини. Нещодавно на базі реабілітаційного центру громадської організації «Луганська обласна спілка учасників бойових дій «Ветерани АТО Луганщини» члени «Міст 3.10» започаткували групи самодопомоги «Рівний рівному». У свою чергу, це проєкт краматорського «Центру ветеранів АТО та їх родин «Поруч». За допомогою документального театру члени «Міст 3.10» хочуть зблизити ветеранів з громадою.

Ірина Мартинова


Підписатись
Повідомте про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі