Благоустрій у громадах – спільна справа місцевої влади та жителів


2653
коментарі відсутні

Благоустрій у громадах – спільна справа місцевої влади та жителів

Освітлення та озеленення, стан доріг і тротуарів, чистота територій, комфортне середовище – все це належить до великого комплексу робіт з благоустрою.

Ми звикли до того, що за все повинна відповідати влада. Проте мешканці можуть і самі навести лад у своєму дворі чи у парку, висадити рослини там, де ще вчора була купа сміття, запровадити роздільне збирання відходів. Такі прості дії допоможуть виробити звичку ніколи не смітити. А контроль над службами, що витрачають наші гроші на благоустрій, ще й робить обидві сторони відповідальними.

 

Громадський простір для людей, а не для освоєння коштів

 

Останнім часом на Донеччині відбувається велике перетворення. Таких обсягів будівництва та реконструкції, як зараз, не було ніколи у часи незалежності України. Проте плани, за якими обираються об’єкти благоустрою, зазвичай нікому не зрозумілі. Також не відомий кінцевий результат. Яскравий приклад – Соборна площа у Дружківці, реконструкція якої триває вже три роки.

«Більшість мешканців не задоволені результатом. Їм не подобається ані естетична складова проєкту, ані концептуальне рішення, ані якість робіт. І головне – тривалість будівництва. Адже у всьому світі існує негласне правило: роботи з благоустрою мають укластися в один сезон, щоб люди швидко побачили перетворення, а не відчували незручності роками», – наголошує урбаністка-архітекторка Ганна Павленко.

Щоб подібного не більше не траплялося, у Дружківці розробляють Регламент – норми та правила, за якими відбуватиметься благоустрій міських просторів на підставі потреб і бачення жителів. За Регламентом, місто розіб’ють на типологічні простори і для кожного типу пропишуть алгоритм дій, за яким його будуть упорядковувати.

За задумом розробників, Регламент допоможе запровадити комплексний підхід до проєктування, наповнити технічні рішення функціоналом і естетикою. Мешканці, зі свого боку, зможуть проконтролювати всі процеси від початку й до кінцевого результату.

Регламент розробляють громадські організації, але для його прийняття планують застосувати процедуру адвокації, щоб він був прийнятий міською радою як документ, обов’язковий для виконання.

 

Правила благоустрою як місцевий закон

 

Взагалі то, для наведення ладу в питаннях облаштування територій, громаді достатньо прийняти Правила благоустрою. Це місцевий закон, за яким визначається облік населеного пункту – від великих архітектурних просторів до розташування окремих скульптур, лавочок, кіосків, реклами тощо. За цими Правилами розміщуються, утримуються, ремонтуються та ліквідуються всі об’єкти благоустрою, що є на території громади.

Якщо ці правила прийняті місцевою владою як регуляторний акт, то є можливість карати за їх невиконання, а вандалів наказувати за руйнування та порчу. На жаль, деякі міста ігнорують цей інструмент.

До прикладу, у Краматорську й досі керуються Правилами благоустрою, прийнятими понад десять років тому. Вони давно втратили свою актуальність і не відповідають діючому законодавству, тому постала необхідність їх оновити.

«У 2016 році створили робочу групу, яка працювала півроку. Свої наробки винесли на громадське обговорення, а після внесених змін узгодили з міськрадою та виконкомом. Далі повинна була відбутися процедура прийняття регуляторного акту. Але до цього справа так і не дійшла», – згадує Лілія Доморацька, членкиня Національної спілки архітекторів України.

 

«Перезавантаження» Маріуполя за чіткою Стратегією

 

Ще п’ять років тому Маріуполь був звичайним сірим промисловим містом, яке влада вирішила «перезавантажити» – зробити його красивим, цікавим, комфортним та доступним для всіх категорій громадян.

Почали з центру, реконструювали площі Театральну, Грецьку, Свободи, проспект Миру. Разом з технічною перебудовою підкреслили багату історію та культуру міста. Не залишили поза увагою й інші райони. У кожному з них відбулися та продовжують відбуватись якісь перетворення.

«Перед тим, як планувати реконструкцію того чи іншого об’єкту, ми обов’язково питаємо мешканців, що вони хочуть побачити в результаті. Іноді буває не просто. Наприклад, довелося двічі презентувати ідею реконструкції парку Гурова, поки не дійшли згоди, що це буде парк дикої природи з зонами для сімейного відпочинку. Зробили ескіз, включили в нього пропозиції людей, заказали проєкт, який також винесли на обговорення. І тільки після цього приступили до реалізації», – розповідає Сергій Захаров, заступник міського голови Маріуполя.

Також у місті запроваджено комплексний підхід щодо благоустрою вулиць. Перед тим, як розпочати капітальний ремонт ділянки дороги, відбувається повна заміна або профілактика підземних комунікацій. Адже вартість дорожнього покриття набагато вища за оновлення труб. Тому ці роботи одразу закладаються у технічне завдання.

Також капітальна реконструкція вулиць передбачає не тільки асфальтування проїжджої частини, а й облаштування тротуарів, велодоріжок, зон відпочинку, зупинок та озеленення. Тобто створюються комфорті умови для всіх, хто пересувається містом.

Будь-які дії щодо благоустрою Маріуполя відбуваються за Стратегією розвитку міста. Діючу Стратегію було розроблено на період з 2015 до 2020 року, в ній прописана загальна візія міста, всі напрямки розвитку та кінцева мета. Під час підготовки документу теж радилися з містянами, враховуючи їх побажання. Після громадського схвалення затвердили Стратегію на сесії міськради та розмістили на сайті. Тож кожен може переконатись – все, що було заплановано, наразі виконано.

Сьогодні вже готується Стратегія розвитку Маріуполя 2020-2030. Створені робочі групи, до яких включені мешканці міста, фахівці, громадські активісти, депутати, закордонні експерти, які обговорюють кожен з 11-ти напрямків документу. Презентація остаточного варіанту планується ближче до Нового року.

 

Довгобуди та здороження об’єктів

 

Спільною для усіх громад проблемою є здороження вартості будівництва або реконструкції на етапі від проєкту до його реалізації. Архітекторка Лілія Доморацька  пояснює це тим, що багато часу займають створення проєкту, експертиза, тендерна процедура.

Загалом від моменту виділення коштів до початку будівельних робіт може пройти півтора року. За цей час зростає вартість будматеріалів і заробітна плата, а значить, доводиться корегувати кошторис. Потім у процесі будівництва теж можуть виникнути певні нюанси, що збільшують термін виконання робіт і потребують додаткового фінансування.

У Краматорську багато таких «довгобудів», вартість яких збільшилася у 2-3 рази. Це Сад Бернацького, льодова арена, басейн, палац культури «Будівельник», спорткомплекс у парку Ювілейний. Всі вони починали будуватись або реконструюватись у 2016-17 роках. Наразі ми бачимо добудовану лише ковзанку та введений в експлуатацію стадіон.

«По всім цим «довгобудам» корегувались проєкти у бік збільшення вартості. Так, реконструкція палацу «Будівельник» здорожчала з 40 до понад 100 мільйонів гривень. Хто в цьому винен? Напевно, проєктанти, які не врахували всі технічні моменти. По-хорошому, фірма, яка зробила неякісний проєкт, повинна сплатити штраф і лишитися ліцензії. У нас цього немає, на державному рівні не розроблено системи контролю та покарання за подібні речі», – зазначає Андрій Романенко, координатор Центру контролю «Дій-Краматорськ».

Він радить громадськості брати під контроль всі етапи благоустрою – від планування до виконання. Перед усім ми повинні чітко сказати місцевій владі, які об’єкти ми хочемо побудувати, як вони повинні виглядати, де бути розташованими, а потім контролювати у процесі будівництва.

Це дуже важливо, адже чиновники будують не для себе, а для жителів громади. Ми є споживачами, і головне – саме ми оплачуємо благоустрій своїми податками.


Підписатись
Повідомте про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі