17 законопроектів з децентралізації – «морквина» для прискорення об’єднання громад


2233
коментарі відсутні

17 законопроектів з децентралізації – «морквина» для прискорення об’єднання громад

Прискорити реформу місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою мають законопроекти, які вже внесені до Верховної Ради. Проекти законів розроблялись Кабінетом Міністрів України і були схвалені спеціальним посланцем уряду Німеччини Георгом Мільбрадтом.

Участь німецького експерта позитивно впливає на комунікацію між гілками української влади та екстраполює досвід Європи на впровадження цієї реформи. Адже у питанні децентралізації Німеччина має особливий досвід: вона провела об’єднання із землями, які довгий час жили за радянської системи управління. Про це говориться в інтерв’ю Європейській Правді. 

За словами Георга Мільбрадта, до місцевих виборів 2020 року Україна має підійти з максимальною кількістю об’єднаних громад. Бо не може бути такого, щоб одна громада мала ресурси, повноваження і відповідальність, а сусідня з нею залишалася на утриманні райдержадміністрації. Тому схвалення законів спецпосланець вважає першочерговим завданням.

Всі 17 законопроектів за пріоритетом можна розділити на три групи. 
Перша група – це проекти, які роблять простішою саму процедуру об’єднання громад, прибираючи затримку цього процесу на різних рівнях.

Друга група – законопроекти, які додають нові стимули для об’єднаних громад. Потрібна «морквинка», яка стимулюватиме людей до об’єднання. Дієвими стимулами мають стати перед усім гроші, тобто фінансова привабливість для місцевої громади, а також планування території і створення власної адміністрації.

І остання, третя група законопроектів – перехід реформи на вищий рівень, на рівень районів.

Основною складністю реформи децентралізації є те, що потрібно змінити дуже велику кількість законів. На відміну від, приміром, реформи у сфері освіти чи охорони здоров’я, коли всі закони приймалися одним пакетом, потрібно зробити дуже багато дрібних кроків, хоча й пов’язаних один з одним.

Георг Мільбрадт підкреслив, що децентралізація повинна бути не лише урядовою реформою, а проектом всієї України. Він також наголосив, що не варто затримуватись з прийняттям цих законопроектів: «Потрібно повністю змінити структуру, систему управління на місцевому рівні, а для цього необхідні законодавчі зміни. Я хочу наголосити, що час – дуже обмежений. У вас є «вікно можливостей» у 6-7 місяців. Вже восени починається президентська виборча компанія, коли Рада не буде схвалювати таку велику кількість рішень. В 2019 році – парламентські вибори, потім, в 2020-му – місцеві. Тож якщо зміни не будуть затверджені зараз, то ми відкладаємо реформу щонайменше до 2021-2022 року».

Коментуючи хід реформи децентралізації на Сході України, Георг Мільбрадт зазначив, що саме тут важливо продемонструвати позитивні зміни. «У Донецькій і Луганській областях ми бачимо об’єднані громади – звичайно, на контрольованій Україною території. Це приклад того, як можна справляти непрямий вплив на окуповані території. Контрольована урядом територія повинна стати зразком, і тоді Україна має шанси вийти з цього конфлікту успішною».

На даний час Україна проводить виключно добровільне злиття громад. Є різні підходи в різних європейських країнах. Польща просто взяла свою карту і одночасно змінила всю структуру, створивши повіти та воєводства. Це не був добровільний процес. Інший приклад – це колишня НДР. Там дали певний час для добровільного об’єднання, оскільки хотіли, щоб ця реформа була сприйнята населенням.

«Звичайно ж, не вийде досягти 100%, закрити всі «білі плями» на карті. Але важливо звести до мінімуму кількість таких проблемних місць. Якщо на карті їх залишиться 5% чи 10%, то не буде великою складністю «одним махом» завершити цю реформу. Але якщо «білих плям» на карті буде 50% – ми будемо стикатися зі спротивом населення, і реформа не матиме успіху. Не вийде насаджувати її згори, як в радянські часи», – підкреслив Георг Мільбрадт.


Підписатись
Повідомте про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі